Неділя, 15.09.2019, 11:38
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту
Наша адреса
Дніпропетровська область
Широківський район
с.Гречані Поди
вул.Шкільна,28
телефон - 2-34-16
Зворотній зв"язок

Каталог файлів

Головна » Файли » Мої файли

Усний журнал "Богдан Хмельницький – великий полководець, гетьман війська козацького"
24.02.2012, 19:09

Люби і знай свій рідний край
Великі українці

Усний журнал
"Богдан Хмельницький –
великий полководець,
гетьман війська козацького"

ТЕМА. Богдан Хмельницький – великий полководець, гетьман війська козацького, блискучий стратег і тактик, мужній і хоробрий вояка. 
МЕТА. Розширити знання дітей про славне минуле українського народу, його мужність та героїзм. Ознайомити з однією із найяскравіших постатей проекту "Великі українці" – Богданом Хмельницьким. Виховувати почуття гордості за волелюбність українського народу, бажання пам’ятати та вивчати історію рідного краю.
ОБЛАДНАННЯ: карта острова Хортиця серед дніпровських вод, портрет Богдана Хмельницького, ілюстративний матеріал до усного журналу.

Творець вкраїнської держави,
Історія з величним змістом,
Захоплень гідне, гідне слави
Ім'я, що стало нашим містом
.
                                                  Е. Брико.

План
1. Вступ. "Не ім'я прикрашає людину, а людина – ім'я".
2. Молоді літа Богдана Хмельницького.
3. Життя та діяльність Богдана Хмельницького в Запорізькій Січі.
4. Славний гетьман війська козацького.
5. Пам'ять про Богдана зосталася навіки.

Хід усного журналу.

1. Вступ. "Не ім'я прикрашає людину, а людина – ім'я".
Вступне слово вчителя.
Кожна людина живе по-своєму. Одні витрачають свої сили на пошуки багатств, женуться за розкошами й часто забувають, що найціннішим у житті є любов близьких, здоров'я рідних і цікава справа, корисна не лише для себе, а й для інших. На щастя, людей, котрі дбають не тільки про власне благополуччя, дуже багато. І таких людей пам’ятають. На їхню честь називають вулиці, міста, річки, озера, моря й навіть зірки на небі.
В Україні дуже багато знаменитих, відомих у всьому світі людей. Українцям є ким пишатися і є з кого брати приклад.

Твоя, вкраїно, я дитина, І роботящий розум мати,
Краплинка рідного народу, І руки вмілі, працьовиті,
Твоєї доленьки клітина. Щоб Україну збудувати,
Я – україночка від роду. Де вільно і щасливо жити.

У моїх жилах кров прадавня, Люблю я мову калинову
Тече струмочком безупинно. І думу прадідів величну,
Усе, що прадідами дано, Я припадаю знову й знову
В мені ніколи не загине. До цих святинь, що будуть вічно.

Я хочу мати очі щирі Я – україночка від роду,
І материнську душу світлу, Землі цієї я краплинка,
Щоб в згоді, злагоді і мирі Я – доня рідного народу,
Людські серця весняно квітли. Його дитина – українка.
                                                                                      О. Пенкіна.

Вчитель.
Багато написано книжок та складено пісень про славного гетьмана українського Богдана Хмельницького. Та про нього можна говорити й говорити, бо до нього Україна не знала настільки розумного та дипломатичного політичного діяча. Богдан Хмельницький зробив перші кроки до незалежної України. Намагався підтримувати добрі відносини з багатьма варварськими сусідами, з якими до нього дуже небагато людей пробували вести переговори. Богдан Хмельницький вірно розумів, що досягти розквіту неможливо, терплячи постійні навали загарбників. Але про все за порядком…

2. Молоді літа Богдана Хмельницького.

Інсценізація легенди.
В селі Суботові люди розповідають, що там колись жили одинокі дід та баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ганку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ганок.
Дід і каже:
- Візьмемо собі цю дитину.
А баба собі:
- Візьмемо, це нам її Бог дав.
Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату.
- Як же ми його назвемо? – питається дід.
А баба й каже:
- Він нам Богом даний, то й назвімо його Богданом. А що знайшли його під хмелем, то хай ще зветься і Хмелем або Хмельниченком.
Так і виріс у них Богдан Хмельницький і став бравим козаком, а згодом і гетьманом України.

Вчитель.
Наша група "істориків" попрацювала з архівними літописними документами і готова розповісти усім про дитинство та молоді літа Богдана Хмельницького.
Повідомлення групи "істориків".
Народився Богдан Хмельницький під Чигирином, над річкою Тясмин, у хуторі Суботів 27 грудня 1595 року. Батька Богдана звали Михайлом. Він з молодості служив при дворі заможного польського пана воєводи Даниловича. За його службу дозволив йому староста у 1616 році заснувати собі хутір на тім місці, де він собі обрав.
Михайло Хмельницький двір міцний, присадив кілька сімей слуг та підсусідків, розвів господарство, жив заможно, в достатках. В нього народився один син, назвали його Богдан Зіновій. Гарний був хлопець, чорнявий, кріпкий, як вогонь скорий. Розумний і дотепний, сміливий і завзятий. Та й час був такий, і місце таке, що виживали тоді тільки хоробрі та завзяті. З хутора на поле не виїдеш без рушниці. Люди косять чи орють, а вартовий стоїть, татар вартує. Та як запалить вогонь вартовий, то треба було тікати – татари сунуть.
Отак і ріс Богдан серед життя бурхливого та небезпечного. Та Михайло не хотів залишити сина без науки. Підучивши вдома, батько послав його в Галичину до гімназії. Богдан старанно вчився, набирався науки майже п’ять років, опанував кілька мов, знайшов багато друзів. Але, все ж, не схотів він лишатися в тих дальніх та безпечніших сторонах, а повернувся назад на Дніпро. Пішов на Запоріжжя, на Січ, бо там найкраще можна було навчитися військовій справі. А в ті часи в Україні ще ніхто не мав такої слави та поваги, як досвідчений та дотепний вояка, сторож границь української держави та спокою людей.

Вчитель. Поведу таку я річ:
Що ви знаєте про Січ?
І про неньку Україну?
Розкажи усім нам, сину.

Учень. Знаю, друзі, славна Січ
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала
І народ наш прославляла!

Лиха ж отчий край зазнав…
Не бажаємо нікому!
Людолов нас чатував,
Щоб позбавить свого дому.

Бранців до галер кували,
Щоб хвороби пожирали…
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекла.

Цар Петро і Катерина
Зневажали наш народ.
Горювала Україна і тужила Україна
Під ногами у заброд.

Але наш народ боровся…
І Хмельницький в нас знайшовся.
Рабства каламутну ніч
Переборювала Січ.

3. Життя та діяльність Богдана Хмельницького в Запорізькій Січі.

Вчитель.

Знемагали українські землі під владою польського королівства і литовського князівства. Вони прагнули привласнити величезні простори української землі та закріпачити її людей. Народ не хотів цього і саме з козацтвом пов'язував свої сподівання на краще майбутнє. Я надаю слово групі "дослідників".

Повідомлення групи "дослідників".
Було це близько п’яти століть тому. Наш рідний край поневолили підступні завойовники. Важко стало жити українському людові. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за його кам'яні пороги, де слалися дикі степи.
Втікачі називали себе козаками, вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ.
Запорізька Січ являла грізне бойове укріплення. Довкола був викопаний глибоченний рів і насипано високі земляні вали. На валах стояли вежі. З бійниць на вежах стриміли жерла гармат і самопалів. Підступи до січі пильно охороняли дозорці. Хто виявляв у степу вороже військо, зараз запалював бочку із смолою – і стовп чорного диму сповіщав далеко навкруги про загрозу.
Козацьке товариство обирало собі мудрого й досвідченого отамана. Запорожці були витривалі й дужі, кмітливі й на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові. Гучна слава про волелюбних козаків-запорожців линула широким світом.

Козаки – це вільні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю!
За народу кращу долю.

Вчитель.
Коли Богдан повернувся на Україну, він пішов служити у кінну сотню свого батька. У битві проти турецьких військ Михайло Хмельницький загинув героїчною смертю, а Богдан потрапив у полон. Вірні козаки-побратими викупили його з неволі. Хмельницький повернувся додому і пішов на козацьку службу в Чигиринський полк. Він очолює морські походи, бере участь у повстаннях за незалежну Україну. Одного разу, повернувшись з війни, Богдан довідався, що Чигиринський підстароста Чаплинський заявив права на хутір Суботів. За відсутності Богдана він тероризував його сім'ю, грабував рідний хутір, наказав до смерті забити канчуками найменшого сина. А інших – Тимофія та Юрія, дочок Катерину та Стефаниду залякав погрозами. Дружина від всього того тяжко захворіла та померла. Особисте горе Богдана злилося з горем народу і він кинув заклик: "З'єднаймося, браття, повстанемо за віру православну, відновимо волю народу нашого і будемо єдині!.."

4. Славний гетьман війська козацького.

Вчитель
.
Богдан Хмельницький подався на Запорізьку Січ. Тут 19 квітня 1648 року козацькою радою був обраний гетьманом. Він був справжнім розумним полководцем, новатором і носієм передових ідей у воєнному мистецтві, організації козацького війська, державній діяльності. Багато сил доклав гетьман до заснування Української держави, до зміцнення її становища серед інших держав.

Ми підемо за Хмелем, ой за Хмелем Богданом,
Визволяти Вкраїну, нам навік Богом дану.
Нас покликала слізно Батьківщина, як мати,
Годі, годі чужинцям на землі панувати

У високому небі ворон голосно кряче.
Вірну шаблю ховати рано, рано, козаче!
Наша доля козацька – боронити Вкраїну.
Всюди слава про гетьмана Хмеля полине.

5. Пам'ять про Богдана зосталася навіки.

Вчитель.

Життя Богдана було бурхливе, тяжке й нестерпне. Похід на Галичину 1656 року став останнім походом старого гетьмана. Потім він став все більше упадати на силах і здоров'ї. та Хмельницький тішився однією думкою, що передає булаву свою гетьманську до рук сина Юраська. Наставляючи хлопця на справу казав, що до булави треба й голови. Помер гетьман 6 серпня 19657 року у Чигирині. Похований в рідному Суботові.
Пам'ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав Богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів. Його ім’ям називають вулиці, школи. Наше рідне місто назване на честь великого полководця, а прикордонна академія теж носить його ім’я. Він по праву виборов почесне місце у нащадків, які голосували за нього в телепроекті "Великі українці".
Ми пишаємось такими людьми як Богдан Хмельницький, і від імені усіх славетних предків звертаємось до маленьких українців:

Ходіть по землях наших славних,
Високо голову піднявши.
Та час від часу оглядайтесь,
Щоб не загинути упавши.

Хай з уст усміхнений рожевих
Розмова лине солов’їна!
І не вживайте слів поганих, -
Від них старіє Україна.

Думки розумні не ховайте,
Пускайте мудрі птахи в люди.
Старе вчення не забувайте,
Щоб поважали вас усюди.

Щоб праця ваша йшла на користь
Народу, місту та державі,
Щоб закордонні бізнесмени
Не заважали вашій справі.

Продовжувачі свого роду,
Його надійна вірна зміна.
Тож замість пива пийте воду,
Щоб протрезвіла Україна.

Кохайте, плачте та радійте,
Живіть у злагоді й любові.
Ніколи тяжко не хворійте,
Щоб діточки були здорові.

Шануйте матінку-природу,
Любіть калину і барвінок.
Нехай козачок наших врода
Не попадає під затінок.

Шановне славне товариство!
Майбутнє наше вам прожити.
Тож не жалійте тями й хисту,
Щоб Україну відродити! (Е. Брико)

Категорія: Мої файли | Додав: zoCu
Переглядів: 648 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Корисні посилання












Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання