Понеділок, 23.09.2019, 22:15
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту
Наша адреса
Дніпропетровська область
Широківський район
с.Гречані Поди
вул.Шкільна,28
телефон - 2-34-16
Зворотній зв"язок

Каталог статей

Головна » Статті » Основні

Профільна освіта
1. Необхідність профільного навчання.

Першим і головним напрямом змін в освіті є її переорієнтація на особистість учня. У зв’язку з цим у центрі школи є розвиток і виховання дитини як людини культури, здатної впливати на власну освітню траєкторію, зіставляючи її зі своїми можливостями, національними і загальнолюдськими досягненнями за умов забезпечення індивідуальної зони творчого розвитку й самореалізації. Отже, постає потреба знайти такі способи організації освіти, які б гарантували право учнів на вибір індивідуальних освітніх профілів для різних сфер життєдіяльності. У зв’язку з цим особливого значення для школи набуває одночасна реалізація персональних моделей освіти, що полягає, насамперед, у забезпеченні профільності навчання в старшій школі.
Профільне навчання трактується як спеціально організована форма пізнавальної діяльності, що враховує індивідуальні особливості, бажання та соціальний досвід особистості, спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток учня і передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм і методів навчання відповідно до їх можливостей і прагнень. Профільна диференціація змісту освіти сприяє вирішенню багатьох проблем сучасної школи, зокрема, перевантаження учнів, зниження інтересу до навчання, затребуваності знань, уникненню формалізму в навчанні, забезпечує підвищення якості навчально-виховного процесу. Вона спрямована на максимальне розкриття можливостей певної індивідуальності, здібностей і нахилів особистості, що навчається, підготовку її до продовження освіти в обраній спеціалізації, досягнення високого рівня майбутньої професійної діяльності, створення для неї умов опанування механізму саморозвитку та самореалізації.

2. Методи профільного навчання.
У зв’язку з цим домінуюче значення у профільних класах набувають такі методи, як: самостійне вивчення основної і додаткової навчальної літератури, а також інших джерел інформації;
оглядові та настановчі лекції;
лабораторні і лабораторно-практичні роботи;
семінари, співбесіди, колоквіуми, дискусії, творчі зустрічі тощо;
інформаційна підтримка самоосвіти за допомогою навчальних відеофільмів, електронних текстів, Інтернет; проведення творчих конкурсів, публічних захистів проектів;
використання рейтингових оцінок успішності профільного навчання.
Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно зорієнтованими характеристиками мотивів, мети, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які виступають стосовно до учня у вигляді певних вимог. Учні повинні перейти від більш загального, точніше загальноосвітнього до більш конкретного профілю діяльності, який передбачає певну спеціалізацію, конкретизацію навчальної діяльності навколо визначеної групи професій.

3. Вимоги з боку профільного навчання до вчителів.
Вимоги з боку профільного навчання ставиться не лише до особистості учня, а й до вчителів. Особливої уваги потребує профорієнтація учнів у процесі вивчення основ наук в умовах профільного навчання: різні цикли – суспільно-гуманітарні, природничо-математичні, трудове навчання, фізичне й естетичне виховання – мають нерівнозначні профорієнтаційні можливості. Профільні дисципліни дають можливість вчителям не лише викладати відповідний матеріал, але ознайомити учнів з професіями в який їх предмет відіграє важливу роль. Тому слід в процесі викладання предмету виразніше показати учням ті сторони знань і навиків, які мають практичне значення для сучасної виробничо-трудової діяльності, сформувати у них вірне розуміння суспільного характеру цих знань і навиків, збудити до них інтерес. Необхідно захопити школярів перспективою практичного застосування отримуваних ними знань. Саме усвідомлення практичного значення шкільного предмету, його місця в трудовій діяльності формує інтерес до предмету, а разом з ним і до професій, науково-теоретичну основу яких він складає. Необхідно пам'ятати, що навіть при ретельній діагностиці учнів до того, чи іншого профілю можуть виникати випадки хибного вибору. Це означає, що учневі необхідно переорієнтуватися в майбутньому, але без знань деяких дисциплін зробити це буде йому дуже важко.

4. Мета роботи вчителя.
Основною метою вчителя при профорієнтаційній роботі в будь-якому профілі навчання є:
- знайомити учнів з різними видами труда і професії;
- вивчати їх нахили, здібності професійні інтереси, формувати у них суспільно-значущих мотивів вибору професії;
- консультувати учнів з питань, які пов'язанні з продовження навчання та працевлаштуванням.
Вчитель повинен продумати, з якою професією доречно ознайомити учнів у межах програмної теми, враховувати спільні основи профорієнтації під час вивчення різних навчальних предметів. Для проведення профорієнтаційної роботи в рамках свого предмета, вчитель повинен мати теоретичну та практичну підготовку.
Теоретична підготовка включає:
знання цілій, задач профорієнтації, методів її реалізації в умовах відповідного предмета, психолого-педагогічні основи проблеми.
Практична підготовка включає:
знання методики профорієнтаційної роботи в умовах викладання відповідного предмета, вмінь та навиків проведення різних заходів (бесіди, зустрічі, екскурсії).

5. Урок - основна форма навчально-виховного процесу.
Урок є основна форма навчально-виховного процесу, і від того, наскільки серйозно відноситься вчитель до включення в хід уроку профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї школи при підготовки учнів до основного, правильного вибору професії. В процесі підготовки до уроку вчитель повинен на всіх етапах передбачати розв'язання профорієнтаційних задач. Для цього вчителя можуть використовувати професіографічні картки, які мають таку структуру.: Клас. Предмет. Тема уроку. Галузь, професія (спеціальність), якою вчитель знайомить учнів. Коротка інформація про професію.
Не завжди можна знайти готові, укладені спеціалістами опис професій, тому кожному вчителю необхідно оволодіти методикою профорієнтаційного відбору матеріалу. Цей відбір може проводитись в наступному порядку:
- вивчення і аналіз навчальних програм і шкільних підручників з метою визначення переліку професій, на які буде здійснюватися орієнтація учнів;
- вивчення і аналіз професіонально-кваліфікованих характеристик, програм професіональної підготовки;
- вивчення досвіду роботи підприємств;
- аналіз шкільних програм трудового навчання у відповідній школі.

6. Основні форми профорієнтаційної роботи вчителя.
Основними формами профорієнтаційної роботи вчителя при вивченні програмних тем є:
- бесіда про професії, які пов'язанні з вивчаючим матеріалом;
- розв'язання різних типів задач з практичним змістом;
- участь в олімпіадах, теоретичних конференціях;
- екскурсії на підприємства, виставки;
- зустріч із спеціалістами;
- проведення тематичних, усних журналів.

Треба пам'ятати, що в рамках одного або декількох предметів, які ізольовані друг від друга проводити профорієнтаційну роботу не можливо. Будь-яка професіонально діяльність передбачає наявність у працівника значної кількості знань і вмінь з різних, іноді навіть не суміжних дисциплін.

7. Учитель профільної школи має забезпечувати:

• Варіативність та особистісну орієнтацію навчального процесу
• Практичну орієнтацію навчального процессу
• Завершення профільного самовизначення учнів і формування в них здібностей для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти, самоосвіти
• Використання сучасних педагогічних технологій, суть яких полягає в попередньому проектуванні процесу навчання
• Визначальними мають бути групова робота, учнівські диспути, рольові ігри, керовані дослідження та самостійні проекти, розігрування діалогів, ведення бесіди тощо.

8. Кадрове забезпечення

 підвищення кваліфікації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільної підготовки та профільного навчання;
 підготовка до роботи за різнорівневими освітніми програмами;
 перепідготовка та підготовка вчителів до роботи в профільній школі;
 ступінь урахування при атестації готовності вчителя до профільного навчання.

9. Профільна школа вимагає особливих підходів вчителя до організації навчально – виховного процесу. Учитель профільної школи повинен бути не просто спеціалістом високого рівня, але й уміти забезпечувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу в цілому із застосуванням інтерактивних, діяльнісних компонентів змісту. Він має володіти вмінням формувати здібності і компетентності, необхідні для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти. Профілізація навчання висуває підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури, комунікабельності. Такий учитель повинен не тільки володіти технікою експерименту, вміти організувати пізнавальну й дослідницьку діяльність учнів, але й бути вихователем, вільно орієнтуватися в педагогічних та психологічних проблемах.
Окрім того, вчитель профільного предмета має бути здатним самостійно розробити курси за вибором (елективні) курси, працювати з комп’ютером, бути порадником учням у правильному виборі профілю навчання

Категорія: Основні | Додав: zoCu (03.04.2011)
Переглядів: 1019
Корисні посилання












Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання