Неділя, 22.09.2019, 20:27
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту
Наша адреса
Дніпропетровська область
Широківський район
с.Гречані Поди
вул.Шкільна,28
телефон - 2-34-16
Зворотній зв"язок

Каталог статей

Головна » Статті » Основні

Вимоги до сучасного уроку ( поради молодим вчителям)

Вимоги до сучасного уроку (поради молодим вчителям)

У законі Україні «Про загальну середню освіту» зазначено: головною метою діяльності сучасних освітніх установ є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду. Сучасна школа потребує вчителя, здатного розпочати зміни в освітньому середовищі з самого себе. Орієнтація дванадцятирічної школи на профільне навчання ще більше змушує акцентувати увагу на розвиток таких умінь учителя, як здатність до розробки авторських програм, підготовку сучасного дидактичного матеріалу, орієнтації в найновіших досягненнях та перспективах розвитку науки, з якою пов’язаний предмет викладання. Одним із способів оптимізації та активізації процесів реформування освіти є введення в практику діяльності шкіл комп’ютерних, інформаційно-комунікаційних технологій. Успішність, досягнення позитивних результатів у навчанні та підвищення викладання досягається в результаті запровадження навчально-методичних комплексів з кожного навчального предмета: державний стандарт, інструктивно-методичний лист, перелік підручників та навчальних посібників, календарно-тематичне планування, література для вчителя, критерії оцінювання навчальних досягнень, інструкції для учнів тощо.

Основа навчання – урок. Урок – це така форма організації навчальної роботи, яка включає різноманітні колективні та індивідуальні заняття учнів класу під керівництвом вчителя з метою свідомого, активного і міцного засвоєння ними певного навчального матеріалу.

Питання про типи або види уроків цікавило методистів і педагогів багато десятиліть. Але і до сьогодні воно остаточно не вирішено. Найвдалішим слід вважати класифікацію уроків за метою: вступні і підготовчі уроки, уроки пояснення нового матеріалу, уроки закріплення пояснення, уроки розв’язування задач, уроки перевірки умінь і навичок, уроки узагальнення і систематизації знань, комбіновані. Для перевірки домашнього завдання можна учням запропонувати вправи, подібні до домашніх, диктант, усні вправи тощо... В окремих учнів можна взяти роботи на перевірку, а останнім запропонувати взаємоперевірку в парах, групах, звірити з відповідями на відкидній дошці, моніторі і т. д. Якість виконання учнями домашніх завдань можна перевірити по-різному, залежно від характеру роботи, віку учнів та багатьох інших умов: читати, записувати на дошці., запропонувати самостійну роботу.

Після цього можна перейти до пояснення, записавши тему.

Пояснення нового матеріалу можна теж проводити по-різному. В старших класах доцільно проводити лекції, евристичні бесіди (на допомогу майбутнім студентам), оскільки в вузах учням доведеться багато слухати лекцій і конспектувати. У восьмирічній школі пояснення проводиться у формі бесіди з використанням знань учнів. При такій формі учні мають бути активніші, вчитель має зворотній зв’язок, зразу має змогу переконатися, що учням не зрозуміле, спрямувати їх міркування.

Дуже важливо цілеспрямувати пояснення, щоб учні відразу зрозуміли, про що йтиметься на уроці. Це можна зробити за допомогою проблемної ситуації. Добре активізує учнів розповідь про якийсь епізод з життя класу, школи (екзаменаційна задача, олімпіадна...).

Тему уроку слід називати так, як вона формулюється в програмі чи підручнику. Після цього можна записати тему і перейти до пояснення. Скільки матеріалу можна пояснити учням? Чим менше, тим краще зрозуміють... Якщо матеріал можна пояснити за 3-5 хв., а молоді вчителі – 30 хв. то може в ньому загубитись основне і матеріал стане незрозумілим. Досвідчені вчителі пояснюють не весь матеріал, а роблять пропуски для самостійної роботи з підручником.

Недомовлене – принада для мислення. Основний матеріал, який учні повинні засвоїти, треба виділити.

Особливої уваги вимагає від учителя організація самостійної роботи учнів з додатковою літературою та при розв’язуванні задач підвищеної складності. При підготовці до уроку-семінару учням доцільно пропонувати такі завдання: підготувати доповідь, анотацію статті; ознайомитися з новим методом розв’язування задачі.

 

Людина щодня зустрічається з необхідністю дотримуватися тих або інших правил, які являють собою послідовність дій, які необхідно виконати в певному порядку. Ця послідовність-алгоритм: наперед задане зрозуміле і точне розпорядження щодо розв’язку задачі за певне число дій.

Математична модель – це система математичних співвідношень-формул, рівнянь, нерівностей і т.д., що відображають істотні властивості об’єкта або явища. Найбільш ефективно математичну модель можна реалізувати на комп’ютері у вигляді алгоритмічної моделі. Створюючи математичну модель для розв’язування задачі, потрібно виділити припущення, на яких ґрунтується математична модель; визначити, що вважати початковими даними, а що результатами.

Пропаганду книги, навчання прийомам роботи з книгою учителю слід вести систематично у найрізноманітніших формах, починаючи з молодших класів. За допомогою навчальної книги треба намагатися розв’язувати задачі управління самостійною діяльністю учнів і поступового формування не тільки умінь, а й бажання самостійно здобувати знання. Народна мудрість гласить: «Можна привести верблюда до води, але не можна змусити пити». Саме поняття пізнання відбуватиметься тільки тоді, коли учень захоче пізнати.

Щоб знання учнів були міцними, потрібно декілька хвилин, або і цілі уроки, відводити на закріплення після пояснення. Якщо учень зрозумів якусь формулу або теорему, то це ще не означає, що він її пам’ятатиме. В процесі виконання самостійних робіт навчальних і контролюючих відбувається закріплення вивченого. Головне при засвоєнні понять – уміння застосовувати їх на практиці, оперувати ними. Китайська мудрість вчить: «Скажи мені – я забуду. Покажи мені – я запам’ятаю. Дай мені виконати самому –я навчуся».

Процес формування понять не закінчується їх введенням. Він продовжується при використанні цих понять для означення інших понять. Велику роль при цьому відіграють дії:

1) підведення під поняття (розпізнавання поняття);

2) виведення наслідків із поняття.

Дехто протиставляє пам’ять мисленню і вважають, що потрібно розвивати мислення.

„Якщо є знання, здобуті пам’яттю, то буде і мислення» (Г.П. Бевз).

Основним критерієм уроку є не його зміст, а те, як учні працювали на уроці. Має значення темп уроку.

Тому не треба кожний урок робити так, щоб він точно відповідав вибраній заздалегідь системі і поурочному плану, бо такий урок не завжди буде найкращим.

Розв’язування задач дає можливість виховувати в учнів активність, самостійність мислення, наполегливість. Скільки часу треба відводити на уроках розв’язуванню задач? На це запитання не можна дати вичерпну відповідь. Усе залежить від вибраної теми і мети.

Під час вивчення всіх тем є можливість і потреба розв’язувати задачі усно. Вчителеві видніше, як розв’язувати усні вправи з підручника: письмово чи усно. Так, з підручника Я.М.Глинського з теми «Інформаційні процеси» вправи 1, 4, 5, 6 краще виконувати усно, а з теми «Принципи функціонування комп’ютера» вправи 1, 2. 3, 4, 5.

Що робити, коли учні не виконують домашні роботи? З’ясувати причину: невдало підібране завдання, недостатня вимогливість вчителя, несистематична перевірка завдань. Невиконання домашнього завдання одна із причин, неуспішності учнів.

Перед вчителем стоїть завдання не лише дати учням міцні знання і навички з основ наук, розвивати їх мислення, зацікавити вивченням, активізувати їх пізнавальну діяльність, а привчити самостійно працювати так, щоб, закінчивши школу, вони могли самостійно підвищувати свою кваліфікацію в майбутній трудовій діяльності.

У зв’язку з цим сучасна педагогіка та психологія спрямовують свої зусилля на те, щоб виявити можливість учня розширити і максимально використати їх для розвитку особистості. Тому підвищення ефективності уроку стало предметом особливої уваги з боку школи, вчителя і педагогічної науки.

Вміле володіння арсеналом педагогічного досвіду дасть можливість творчо використовувати існуючі шляхи підвищення ефективності уроків з інформатики і знаходити нові.

Серед традиційних методів навчання особливої уваги заслуговують евристичні бесіди, самостійні роботи, розв’язування задач навчального, логічного, пошукового характеру. Сучасна педагогіка і психологія спрямовує свої зусилля на те, щоб виявити здібності та можливості учня, максимально використати їх для розвитку його особистості. Цього можна досягнути не лише вдосконаленням змісту шкільного курсу, а й впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо.

Однією з форм, що активно запроваджується вчителями інформатики в навчальний процес, є нетрадиційні уроки. Так називають уроки, що не вкладаються в рамки традиційної методики навчання, на яких учитель не дотримується стандартної структури, методів і прийомів навчання.

Нетрадиційний урок – це передусім творчість, самобутність і навіть мистецтво вчителя. Такий урок може максимально стимулювати пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, їх інтерес до навчання.

Розрізняють такі види нетрадиційних уроків: інтегровані, міжпредметні, театралізовані, ігрові, з різновіковим складом учнів та ін. Загалом, за формою організації нетрадиційні уроки бувають такі: семінар, урок-залік, урок-подорож, урок-лекція, урок-практикум, урок-КВК, урок-естафета, урок-гра, тощо.

Потрібно турбуватися про те, щоб на уроці кожний учень працював активно, захоплено, і використовувати це як відправну точку для виникнення та розвитку допитливості, глибокого пізнавального інтересу. Це особливо важливо робити у підлітковому віці, коли ще тільки формуються, а іноді ще тільки зароджуються постійні інтереси і нахили до певного предмета. Саме в цей період учителю треба розкрити притягальні сторони інформатики.

Важлива роль тут відводиться дидактичним іграм на традиційних уроках та урокам-іграм. Сучасна дидактика справедливо вбачає в них можливості ефективної організації взаємодії вчителя і учнів, продуктивної форми їх спілкування з елементами змагання, розкутості, інтересу у дітей; формується звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, уява, прагнення до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичних ситуаціях, фантазують. Ігри допомагають виховувати в учнів дисциплінованість, доброзичливість, почуття відповідальності та інші хороші якості.

Добре активізують учнів створення проблемних ситуацій. Якщо ж проблемна ситуація створюється формально, то витрачається дорогоцінний час, а проблему вирішує вчитель сам, а не учні.

Використання наочних посібників, дидактичних матеріалів допомагають вчителеві в розв’язанні поставленої мети.

Хороших наслідків досягають вчителі, використовуючи різні форми і методи навчання з урахуванням особистості учня.

Не слід хворобливо ставитись до помилок учнів при розв’язуванні задач. Слід відрізняти помилки в процесі вивчення теми і після вивчення теми. Помилки в процесі вивчення теми не шкідливі, а корисні. Вони сигналізують вчителю, чого саме даний учень не зрозумів. Можливо й інші учні не зрозуміли, але не проявили. Помилка дає вчителеві потрібну інформацію. Вчитель повинен не просто поправити помилку, а використати її. Вчитель повинен прагнути не до того, щоб якомога більше розв’язати задач, а щоб кожна з них була зрозуміла до кінця і була сходинкою в оволодінні інформатики. Вчителі задають багато запитань учням. Тим самим вони ставлять перед собою мету: активізувати увагу учнів всього класу; підказувати вірний хід розв’язку; узагальнювати відповіді.

Продумана і точна постановка запитань може служити розвитку творчого і логічного мислення учнів, реалізації особистості учня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Основні | Додав: zoCu (29.10.2011)
Переглядів: 2383
Корисні посилання












Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання